Одна з тих історій, які не старіють і не втрачають актуальності. Вперше надрукована у 1922 році, багаторазово перевидана, екранізована, показана в театрі і по телебаченню, вона майже сто років залишається цікавою як для маленьких дітей, так і для їх батьків.

Книжка розповідає про те, як простенький вельветовий кролик став улюбленою іграшкою хлопчика, який не розлучався з ним ані вдень, ані вночі і не проміняв би його ні на які набагато цікавіші і красивіші іграшки. Кролик відчував себе таким потрібним і від цього неймовірно щасливим. Єдине, що трохи засмучувало, це його «несправжність». Та щастя було зруйноване хворобою хлопчика. Малюк, звичайно, видужав, але лікар наказав позбутися усіх речей, що оточували хворого. Тому кролику довелось «загубитися». І він заплакав справжніми сльозами, але не від того, що його можуть спалити, а від розлуки з хлопчиком. Врешті-решт, іграшку врятувала фея, яка віднесла кролика в ліс і здійснила його мрію стати справжнім.

Ця дитяча казка має неабияку глибину, навчає тим істинам, які роблять людину справжньою, здатною любити, прощати і бути потрібною.